В тьмі попелиці
Ицхак Скородинский
Форма: Стихотворение
Жанр: Стихи на иностранных языках Объём: 80 строк Раздел: "Мир поэтики билингвы" Понравилось произведение? Расскажите друзьям! |
Рецензии и отзывы
Версия для печати |
Тьмы тараканьей монстрица – душа бессонною сожжегши личность ночью, отхлынула от сердца… Ощутив… Мгновенья облегченья и покоя, как захотел я превратиться в идиота, на тростниковой дудочке играть да шлёпать босиком по бездорожью, да морду подставлять дождю и ветру, да так и сдохнуть под сиреневым кустом… Мгновения, как вечность… Ощутив… …И русского простора и идти, на огонёк единственный, что светит за тысячи шагов… Идти и знать, что там моя судьба… Не спит и ждёт. Волнуется… Тоскует! Но время зайн – библейского тумана, кикиморы сомкнулись темью в темени, а памяти клочки ввернули всё в сегодняшние будни… И снова стала жизнь безвдохновенной… ........................................... В тьмі попелиці, монстриця – душа, безсонною спаливши особистість, від серця відсахнулася ...Відчувши. Миті полегшення і спокою. ...Як захотілося мені, перетворитися на ідіота. ...На очеретяній на сопілочці зіграти, та босоніж топотати шлях по бездоріжжю, та пику підставляти, підставляти дощу і вітру. А потім... Здохнути під мальвовим кущем. Миті, як вічність. Відчувши. Та простору покинутої Слобожанщини, і йти на вогник на єдиний, той,що світить за безліч кроків. Йти і знати - там моя кохана. Не спить. чекає, і , хвилюючись,сумує! Але, час зайн – біблейського туману і потвори зімкнулися у темряві з марою, а клапті пам’яті встромили нинішнє у будні. І стало знов життя, як видих без натхнення. © Ицхак Скородинский, 2008 Дата публикации: 08.06.2008 00:25:44 Просмотров: 4689 Если Вы зарегистрированы на нашем сайте, пожалуйста, авторизируйтесь. Сейчас Вы можете оставить свой отзыв, как незарегистрированный читатель. |