Вы ещё не с нами? Зарегистрируйтесь!

Вы наш автор? Представьтесь:

Забыли пароль?





Неосвічена і надкушене

Ицхак Скородинский

Форма: Миниатюра
Жанр: Проза на иностранных языках
Объём: 3904 знаков с пробелами
Раздел: "Проза на двух братских языках"

Понравилось произведение? Расскажите друзьям!

Рецензии и отзывы
Версия для печати



Відразу і на майбутнє. Це моя, особиста версія вигнання першолюдин з Едему. Отже, все це було і насправді, присягаюся своєю майже сімдесятирічною красою і усвідомленням дійсного атеїста. І змій і древо пізнання. І бог. А що?! Це яйцеголові фарисеї всього нашого глобалізованого світу, ті, що об'єдналися і правлять нашою планетою, ЗАМІСТЬ ПРОЛЕТАРІВ, з піною в рота доводять, що ми, атеїсти, стверджуємо, що бога немає.
Як це немає, коли мільярди людей несуть його в своїх серцях і душах. Придумали і несуть. А він їх з моменту пробудження і до відходу до сну умовляє, що це – ДОБРЕ!И вже в напівсні – про ПОЛОДІТЕСЯ та РОЗМНОЖУЙТЕСЯ.
Так, а що там у нас далі, по темі. Єва і справді надкусила яблуко. Але смак його. Кисло-гіркий, дичковий. І не прожувати! Тоді вона хитренько так, глянула вправо-вліво, і покликала Адама. І нічого вона його не умовляла, а наказала:
- Їси!
І він, на цьому самому місці…
Відітнув шматок, приблизно, як на зображенні з Еппл. І на відміну від своєї кращої половини, чесно спробував всі ці пізнання тут же, на місці, прожувати і проковтнути. Сподіваючись на те, що йому негайно ж і на цьому самому місці, і хоч би, по одному екземплярчику в руки, замайструється хоч який-небудь із айпедів.
І теж…
Виплюнув.
Ось, тут і втрутився Всевишній.
Ну, як він міг пережити таку образу і наругу над своїм улюбленішим прожектом, адже, скільки безсонних ночей провів, створюючи древо і змія цього проклятого, скільки ангеловідних психологів настругав, щоб написали йому в двійковому коді програму, нашого з вами, спокушання. Як сподівався, що ПРОЖУЮТЬ.
І…
Вигнав!
Але це, скажімо так, не дуже щоб і справді, що прародителі наші, вже дуже сильно і засмутилися.
Прикрилися інжирними листочками, зірвали по лавровій гілочці, відмахуватися від джмелів і комарів, що просочилися на той час за межі райського саду, взялися за ручки і пішли.
А дурень наш ще й заспівав:
- Рідна мати моя!!! Ти мене…


* * 8

Неискушённая и надкушенное

Сразу предупреждаю…
Это моя, личная версия изгнания перволюдей из Эдема…
Итак, всё это было, клянусь своей почти семидесятилетней красотой и осознанием истинного атеиста. И змий и древо познания.
И бог…
А что?!
Это яйцеголовые фарисеи всего нашего глобализированного мира, те, что объединились и правят нашей планетой, ВМЕСТО ПРОЛЕТАРИЕВ, с пеной у рта доказывают, что мы, атеисты, утверждаем, что бога нет.
Как это нет, когда миллиарды людей несут его в своих сердцах и душах. Придумали и несут. А он их с момента пробуждения и до отхода ко сну уговаривает, что это – ХОРОШО!И уже в полусне – о ПОЛОДИТЕСЬ И РАЗМНОЖАЙТЕСЬ…
Так, а что там у нас дальше, по теме-то…
Ева и вправду надкусила яблоко. Но вкус его…
Кисло-горький. И не прожевать! Тогда она хитренько так, глянула вправо-влево, и позвала Адама. И ничего она его не уговаривала, а приказала:
- Ешь!
И он тут же…
Отхватил кусище, примерно, как на изображении из Эппл. И в отличие от своей лучшей половины, честно попытался все эти познания тут же, на месте, прожевать и проглотить. В надежде на то, что ему в тотчас же и на этом самом месте и хотя бы, по одному экземпляру в руки, смастерится какой-нибудь их айпэдов.
И тоже…
Выплюнул.
Вот, тут и вмешался Всевышний. Ну, как он мог пережить такое оскорбление и надругательство над своим любимейшим прожектом, ведь, сколько бессонных ночей провёл, создавая древо и змея этого проклятого, сколько ангеловидных психологов настругал, чтоб написали ему в двоичном коде программу, нашего с вами, соблазнения, как надеялся, что ПРОЖУЮТ…
И…
Изгнал!
Но это, скажем так, не очень чтоб и правда, что прародители наши, уж очень сильно опечалились. Прикрылись фиговыми листочками, сорвали по лавровой веточке, отмахиваться от ос и комаров, просочившихся к тому времени за пределы райского сада, взялись за ручки и ушли…
Напевая…
- И на Марсе будут яблони цвести!!!


© Ицхак Скородинский, 2012
Дата публикации: 19.05.2012 16:24:02
Просмотров: 3179

Если Вы зарегистрированы на нашем сайте, пожалуйста, авторизируйтесь.
Сейчас Вы можете оставить свой отзыв, как незарегистрированный читатель.

Ваше имя:

Ваш отзыв:

Для защиты от спама прибавьте к числу 52 число 94: