Вибач ()
Маргарита Ротко
Форма: Стихотворение
Жанр: Поэзия (другие жанры) Объём: 86 строк Раздел: "Все произведения" Понравилось произведение? Расскажите друзьям! |
Рецензии и отзывы
Версия для печати |
часом затримуючись у монстроподібному науковому інституті або просто інституті чи деінде байдуже аби лише була порадянщена офіційна установа спостерігаючи за прибиральницями уявляю собі янголів у спецодязі що прибирають за вбивцями почуттів збирають розкидані мізки витирають червоно-білі калюжі перекидають ереговані статуетки а потім довго намагаються змити з долонь перебиті із знівечених клавіатур відбитки пальців сліди кремованих листів уколи від застібок розірваних ліфчиків їх завжди більшає ближче до різдва - говорять вони закурюючи одну на всіх крадькома мов школярі після невдалого хімічного досліду але які вже тут досліди... мовчазні прибиральниці виходять на подвір’я та тут вам не лос-анджелес бурмотять вони викидаючи слизькі рукавички у смітник повертаючись додому думаю що ж зараз летить у кошик чи сміттєзбірник що притягує збуджена гравітацією земля? маленька ти ж любиш палити на сходах скажи хто стоїть поруч і які у них обличчя втім найближчі півроку ти ще зможеш роздивитися їх краще і навіть вивчити до найдрібнішої рисочки я теж маленька я теж... вибач /прости/ иногда задерживаясь в монстрообразном научном институте или просто институте или - где-нибудь ещё неважно лишь бы это было осоветченное официальное учреждение наблюдая за уборщицами я представляю себе одетых в спецовки ангелов которые убирают за убийцами чувств собирают разлетевшиеся мозги вытирают красно-белые лужи опрокидывают эрегированные статуэтки а потом долго пытаются смыть с ладоней перебившиеся с истерзанных клавиатур отпечатки пальцев следы кремированных писем уколы от застёжек порванных лифчиков их всегда становится больше под рождество - говорят они закуривая одну на всех тайком словно школьники после неудачного химического опыта хотя какие тут могут быть опыты... молчаливые уборщицы выходят на улицу да тут вам не лос-анжелес бормочат они выбрасывая склизкие перчатки в мусор возвращаясь домой думаю что же сейчас летит в корзину или мусоропровод что притягивает возбуждённая гравитацией земля? крошка ты же любишь курить на лестнице скажи кто стоит рядом с тобой какие у них лица впрочем в ближайшие полгода ты ещё сможешь рассмотреть их получше и даже выучить до намалейшей чёрточки я тоже крошка я тоже... прости © Маргарита Ротко, 2008 Дата публикации: 31.10.2008 12:41:15 Просмотров: 3081 Если Вы зарегистрированы на нашем сайте, пожалуйста, авторизируйтесь. Сейчас Вы можете оставить свой отзыв, как незарегистрированный читатель. |